Опис:
Мікологія є основною наукою, що вивчає етіологію і патогенез хвороб рослин, видовий склад, екологію та біологію патогенів, імунітет рослин до хвороб, теоретичні питання обмеження їх розвитку; вивчає хворобливі процеси в рослинах, причини, що їх викликають та розробку методів боротьби з ними.
 

Мікологія (від гр. μύκης – гриб) – розділ біології, наука, яка вивчає еукаріотичні гетеротрофні організми, що відрізняються слабко диференційованими тканинами, мають клітинну стінку (на певній визначеній стадії життєвого циклу). Організми з такими ознаками – гриби, тобто так звані справжні гриби та грибоподібні організми, які сучасна класифікація поєднує в царство Fungі seu Mycota.

У рамках мікології вивчають систематику грибів, розповсюдження грибів у природі, екологію, морфологію й ультраструктуру, фізіологію, генетичні й біохімічні властивості, прикладні аспекти грибів
 
Напрямки досліджень:
 
  • Етіологія й особливості патологічного процесу, ідентифікація збудників захворювань, їх біологія, екологія.
  • Вивчення взаємовідносин між рослинами і патогенами. Патологічні зміни в рослинах, що спричиняються збудниками хвороб. Реакція рослинного організму на проникнення та розвиток патогенів.
  • Теорія виникнення епіфітотій. Закон розвитку хвороб. Моделювання систем управління динамікою популяцій збудників хвороб в агроценозах.
  • Імунітет і стійкість рослин до хвороб, а також до хімічних та біологічних засобів захисту рослин. Створення імунних і стійких до хвороб форм, сортів, гібридів рослин.
  • Фізіолого-біохімічні, імунологічні, токсикологічні властивості нових перспективних (біологічних, хімічних та інших) засобів захисту рослин від хвороб.
  • Прогноз і сигналізація про появу та поширення хвороб рослин.
  • Біологічне обґрунтування нових технологій захисту рослин від хвороб.

 

Мікологічна експертиза в галузі фітосанітарії
Згідно з Законом України «Про карантин рослин»  основною метою мікологічної експертизи є встановлення фітосанітарного стану об’єктів регулювання. А саме, виявлення, визначення та ідентифікація грибкових патогенів з метою недопущення завезення і розповсюдження карантинних мікологічних організмів.

Перелік мікологічних організмів, які мають карантинне значення для України затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України № 716, від 29.11.2006 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики України від 04.08.2010  № 467).
 
 
 
 
 

П Е Р Е Л І К

регульованих шкідливих організмів

 

А-1

Карантинні організми, відсутні в Україні (Грибкові хвороби)
  • Apiosporina morbosa (Schweinitz) von Arx - чорний рак гілок
  • Сeratocystis fagacearum (Bretz) Hunt - вілт (в'янення) дубу
  • Ceratocystis fimbriata Ellis & Halsted f.sp. platani Walter - рак, синява деревини платану
  • Chrysomyxa arctostaphyli Dietel - жовта іржа відьміних мітел ялини
  • Cronartium coleosporioides J.C. Arthur - ріжкоподібна іржа
  • Cronartium comandrae Peck - іржа командри
  • Cronartium comptoniae J.C. Arthur - стовпчаста іржа сосни
  • Cronartium fusiforme Hed. & Hunt ex Cum. - веретеноподібна іржа
  • Cronartium himalayense Bagchee - пухироподібна іржа сосни
  • Cronartium kamtschaticum Jorstad - іржа японської білої сосни
  • Cronartium quercuum (Berkeley) Miyabe ex Shirai - ріжкоподібна іржа букових
  • Didymella ligulicola (K.F. Baker, Dimock & L.H. Davis) von Arx. - аскохітоз хризантем
  • Endocronartium harknessii (J.P. Moore) Y. Hiratsuka - західна галоподібна іржа
  • Gymnosporangium asiaticum Miyabe ex Yamada - іржа груші і ялівцю
  • Gymnosporangium clavipes (Cooke & Peck) Cooke & Peck - бурувата іржа айви
  • Gymnosporangium globosum (Farlow) Farlow - іржа американського глоду
  • Gymnosporangium juniperi-virginianae Schwein - іржа яблуні і кедру
  • Gymnosporangium yamadae Miyabe ex Yamada - іржа яблуні і ялівцю
  • Melampsora farlowii (J.C. Arthur) J.J. Davis - іржа тцуги
  • Melampsora medusae Thümen - іржа тополі
  • Monilinia fructicola (Winter) Honey - плодова гниль
  • Mycosphaerella dearnessii M.E. Barr - коричневий плямистий опік хвої
  • Mycosphaerella gibsonii H.C. Evans - коричневий опік хвої сосни
  • Mycosphaerella laricis-leptolepidis K. Ito, K. Sato & M. Ota - септоріоз хвої японської модрини
  • Mycosphaerella populorum G.E. Thompson - септоріоз, плямистість листя, рак, опік тополі
  • Ophiostoma wageneri (Goheen & Cobb) Harrington - почорніння коріння
  • Phialophora cinerescens (Wollenweber) van Beyma - фіалофорне в'янення гвоздики
  • Phellinus weirii (Murrill) R.L. Gilbertson - жовта кільцева гниль
  • Phoma andigena Turkensteen - чорний опік, фомозна плямистість листя картоплі
  • Phyllosticta solitaria Ellis & Everhart - плямистість яблуні
  • Phymatotrichopsis omnivora (Duggar) Hennebert - техаська коренева гниль
  • Phytophthora fragariae Hickman - фітофтороз коренів суниці
  • Puccinia horiana P. Hennings - біла іржа хризантем
  • Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton - диплодіоз кукурудзи
  • Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton - диплодіоз кукурудзи
  • Thecaphora solani (Thirumulachar & O'Brien) Mordue - сажка картоплі
  • Tilletia indica Mitra - індійська сажка пшениці.
 

А-2

Карантинні організми, обмежено поширені в Україні (Грибкові хвороби)
  • Mycosphaerella linicola Naumov - пасмо льону
  • Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival - рак картоплі.
 
Регульовані некарантинні шкідливі організми 
Грибкові хвороби відсутні
 
 
 
 

Методи та обладнання для проведення мікологічної експертизи

 
Для ефективного контролювання ураженості грибковими хворобами об’єктів регулювання, та виконання вимог міжнародних стандартів фітосанітарних заходів у міжнародній торгівлі та наукових доробках був створений збірник стандартизованих методик мікологічних експертиз – ДСТУ 4180-2003.
 
Цей стандарт є складовою частиною серії розроблюваних стандартів України «Карантин рослин», та пов'язаний із ДСТУ 3355-96 «Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи», ДСТУ 3354-96 «Методи ентомологічної експертизи продуктів запасу», ДСТУ 4009-2001 «Методи гербологічної експертизи під карантинних матеріалів».
 
Методи експертизи:
  • Макроскопічний метод;
  • Центрифугування і мікроскопічне аналізування;
  • Біологічний метод;
  • Люмінісцентний метод;
  • ІФА;
  • Імунофлуорісцентний метод;
  • Метод ПЛР.

Треба відзначити що відділ фітосанітарного аналізу Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії оснащений за останнім словом техніки ведучих світових виробників лабораторного обладнання: Karl Zeiss, Leica, Asys, Labconco, IEC, LAB-LINE