Бактеріальний вілт гвоздики

Основними господарями збудника є гвоздика.

Хворобу виявлено на території ЄОЗР, США та Японії.

Для виявлення симптомів може знадобитися 2-3 роки, особливо коли стебла слабо інфіковані і рослини утримуються при відносно низьких температурах. Листя стають сірувато – зеленими, потім жовтіють та відмирають.
 

Первинним джерелом інфекції є рослина зі скритою інфекцією. Бактерії можуть переноситися від одного ушкодження до другого водою та при пересадці. Спостерігається повільне, хаотичне розповсюдження захворювання. Бактеріальний слиз з’являється, коли ушкоджено стебло.
 
Цей інокулят може бути перенесений від одної рослини до другої. Температура вище 20 °С прискорює ріст бактерій, що сприяє більшому вираженню симптомів.

При температурі грунту нижче 17 °С швидке розмноження клітин у стеблі призводить до напруги обіч судин і стебло здається репнувши. При подальшому розвитку з’являється глибока тріщина, яка спочатку дуже схожа на фізіологічну. Однак, у ній, спостерігається бурувато - жовтий бактеріальний слиз. В деяких випадках після виділення слизу в стеблі залишається дупло.
 
При 20-25 °С тріщини з’являються рідко, типовим для цієї температури симптомом є в’янення. При поперечному зрізі вони виявляються як буруваті крапочки з водянистим краєм.

Коріння інфікованої рослини згниває, рослина легко видаляється з грунту. На розрізі кореня спостерігається чітко окреслені бурі плями, по яким можна відрізнити це захворювання від фітофторозу коренів.
 
Рослини виживають протягом одного – двох місяців, але вторинне зараження грибами, такими як фузаріоз призводить до швидкої загибелі.
Обговорення