Типи зовнішніх патологічних змін під впливом фітопатогенних бактерій

Основною властивістю фітопатогенних бактерій є їх здатність викликати захворювання рослин.
 
Під хворобою рослин розуміють патологічний процес, що розвивається в результаті взаємодії між рослиною, збудником хвороби і зовнішніми умовами, який порушує фізіологічні функції в організмі і супроводжується появою будь-яких зовнішніх ознак (симптомів), не властивих нормальним (здоровим) рослинам.
 

Розрізняють два типи ураження рослин бактеріозами: загальні і місцеві. При загальному захворюванні уражаються коріння або судинна система, що може спричинити за собою загибель всієї рослини або окремих його частин. Зазвичай такого роду хвороби звуться кореневими гнилями та судинними захворюваннями. Місцеве ураження обмежується захворюванням окремих частин рослини.

При цьому уражаються паренхімні тканини, внаслідок чого даний тип ураження називають паренхіматозним. Змішані типи уражень називають судинно-паренхіматозними. Так само особливо виділяють хвороби, пов'язані з появою на рослинах новоутворень (пухлин).
 

Серед гнилей розрізняють загальну, зазвичай мокру гниль, яка часто супроводжується ураженням усього організму і гниль локальную (місцеву), зв’язану з ураженням окремих ділянок тканини. Мокрою гниллю уражаються зазвичай м'ясисті частини рослини (коріння, бульби, коренеплоди і т.д.), багаті водою і запасними поживними речовинами.

При цьому під дією відповідних ферментів відбувається розпад міжклітинної речовини - мацерація тканин, в результаті чого ураженні органи перетворюються в кашеподібну масу, яка виділяє неприямний запах. При локальному ураженні загнивають окремі ділянки або окремі системи рослинних тканин.

Як приклад може служити гниль судинного кільця бульби картоплі, що викликається Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum. В даному випадку не відбувається типового розпаду рослинних тканин, а лише змінюється їх колір і розм'якшуються уражені ділянки.

Некрози бувають у формі плямистостей і опіків. Плямистості виявляються в зміні кольору (забарвлення) уражених тканин і дуже рідко призводять до загибелі хворої рослини. Бактеріальні плямистості зустрічаються майже на всіх надземних органах рослини.
 

Опіки часто характеризуються швидким почорнінням і відмиранням окремих органів або тканин рослини. Опіками уражаються квіткові і листові бруньки, молоде листя, квіти, кора дерев. При ураженні опіком квітки швидко засихають і темніють, листові і квіткові бруньки,  також листя та гілки чорніють і в’януть, покриваються краплями ексудату або липким слизом, при висиханні цих виділень залишається сіра, жовтувата або серебряста плівка.

Опіком кори називається відмирання окремих її ділянок, при цьому кора спочатку (зазвичай навесні) злегка здувається і з неї виділяється слиз. Потім «обпалені» місця вдавлюються, часто розтріскуються і на цих ділянках помітні сліди засохлого слизу.

У разі ураження судинної системи в'яне або вся рослина, або окремі її частини (гілки, листя або навіть часточки листа). Можливо в'янення відразу всієї рослини або поступова його загибель, починаючи з окремих листів, а потім стебел.
 
 
В'янення рослин може бути викликано двома причинами:
  • Затримкою току води внаслідок механічної закупорки провідної системи,
  • Токсичною дією паразита на тканини рослини-господаря.
 
При судинно-паренхіматозних хворобах ураження не обмежується тільки судинами, але захоплює і паренхіму внаслідок проникнення в неї патогенних для рослин бактерій. Цей тип ураження зустрічається при хворобах викликаних Ralstonia solanacearum.

Крім типових судинних захворювань, існують ще так звані системні ураження. У цих випадках патогенні бактеріі проникають в судинну систему, але не завжди викликають її ураження, а лише просуваються по судинах в листя, стебла або навіть плоди, де інфекція може проявлятися у вигляді того чи іншого типу захворювання.

Так само під впливом бактерій на різних органах рослин як надземних, так і підземних можуть утворюватись нарости-пухлини. Розрізняють пухлини ракові і туберкульозні. Ракові пухлини утворюються внаслідок посиленого ділення клітин (гіперплазії).

Вони являють собою тканину, яка розрослася і всередині якої немає порожнин. Туберкульозні пухлини відрізняються від ракових наявністю всередині них порожнин (каверн). Останні виникають внаслідок сгнивання окремих ділянок пухлини, після чого всередині неї утворюється порожнеча, заповнена бактеріальним слизом.

Отже знання зовнішніх ознак (симптомів) хвороб рослин необхідно для діагностики захворювань. Симптоми деяких бактеріозів настільки характерні, що дозволяють безпомилково судити про вид захворювання. Але зазвичай зовнішнього огляду буває недостатньо і доводиться вдаватися до більш складних дослідженнь.

Особливо це слід робити при первинному виявленні будь-якого бактеріозу в тій чи іншій місцевості. Діагностика за зовнішніми ознапками дає можливість мати перше судження про причини захворювання, а це, в свою чергу, полегшує подальші дослідження і дозволяє відразу рекомендувати ті або інші заходи.
Обговорення