Хвороби коренеплодів під час зберігання

Біла гниль і сухий склероціоз (збудник - Sclerotinia sclerotiorum D.) найшвидше пошкоджують підв'ялені, переохолоджені, з механічними пошкодженнями, вирощені при надлишковому азотному живленні плоди. Інфекція білої гнилі заноситься з поля.
 
За високої вологості повітря та підвищеної температури зверху на плодах швидко розвивається біла ватоподібна грибниця, тканини їх розм'якшуються та мокріють. Хвороба розвивається гніздами, заражаючи сусідні плоди.
 

Сіра гниль (збудник – Botrytis cinerea Pers.) пошкоджує переважно ослаблені плоди. Спори переносяться повітрям, тому при вентилюванні хворих плодів прискорюється захворювання всієї маси, особливо у разі порушення температурного режиму зберігання. Пошкодження найчастіше починається з хвостової тканини, вона буріє, а зверху утворюється сіра пухнаста плісень.
 

Бура гниль (суха фіолетова, повстяна, ризоктоніоз) пошкоджує майже всі коренеплоди, заноситься з поля, уражуючи інші плоди в сховищі. Уражуються коренеплоди, вирощені на перезволожених ділянках чи при монокультурі. Хвороба починається з хвоста, виявляється у вигляді вдавлених бурих плям з нальотом зверху. Підтримання належного режиму зберігання обмежує поширення хвороби.
 

Суха гниль (фомоз) завдає великої шкоди коренеплодам, особливо моркві: тканина трухлявіє і стає сухою. Зараження відбувається в полі наприкінці вегетації, але активно виявляється лише під час зберігання, особливо при підвищених температурах.
 

Чорна гниль (збудник - Alternaria radicina M.), як і фомоз, може уражувати коренеплоди, особливо моркву, з усіх боків. Спочатку утворюються вдавлені плями, які поглиблюються, тканина стає чорною. Заноситься з поля, але інтенсивно розвивається при коливаннях температури та відносної вологості повітря.
 

Сіра гниль (збудник – Penicillium expansum) крім коренеплодів уражує інші види овочів та плодів. Найбільше піддаються пошкодженню фізіологічно слабкі коренеплоди — підв'ялені, переохолоджені. Поширюється також у разі порушення режиму зберігання.
 

Біла парша (збудник – Rhizoctonia carotae Rad.) проявляється на коренеплодах через 2-3 міс після закладання на зберігання у вигляді невеликих та неглибоких сухих виразок із світлим нальотом грибниці, особливо при зберіганні в холодильниках. Найчастіше пошкоджує моркву та столові буряки.
 

Мокра бактеріальна гниль - уражує моркву, селеру, петрушку, пастернак та інші культури. Може проявлятися ще в полі, при цьому на хвостовій частині коренів утворюються водянисті плями, які з часом зморщуються. Уражені рослини в'януть.
 
Під час зберігання уражені корені стають слизькими, клітини тканини мацеруються й розкладаються, мають неприємний запах.
 
 
Захворювання викликають бактерії Erwinia carotovora pv. carotovora Bergey та ін. Вони паличкоподібні, грамнегативні, рухомі, з полярними джгутиками, уражують багато рослин.
 
Джерелом інфекції є уражені рештки рослин, які перезимували в грунті, і висаджені заражені корені насінників, особливо швидко поширюється при високих температурі та вологості повітря.
Обговорення