Бактеріоз соняшника Xanthomonas arboricola (Smith) Vauterin et al

Сучасні українці вважають соняшник своєю національною культурою, хоча насправді вперше ця культура потрапила в Україну всього лише близько 150 років тому. Її батьківщина - Америка.
 
Зараз ця культура вирощується практично у всьому світі. Подорожуючи по континентах, соняшник стикався з патогенами, поширеними в місцях його вирощування. Разом з насінням культури ці патогени поширювалися на нові місця проживання рослини. Які ж бактерії зараз становлять найбільшу небезпеку для соняшника?
 
Однією із них є бактеріоз соняшника  Xanthomonas arboricola (Smith) Vauterin et al. Через широкий спектр симптомів захворювання отримало багато назв: розтріскування і виразка стебел; бактеріальна гниль; бактеріальне в'янення; побуріння стебла і листя соняшника.
 
Це порівняно нове захворювання (вперше описано в 1981 р. в США), і тому найменш вивчене. Воно набуло широкого поширення і досить шкідливе в Росії, Бразилії, Молдові та Україні.  Шкідливість хвороби може досягати 50-70%.
 
 
Бактеріоз соняшника  Xanthomonas arboricola (Smith) Vauterin et al
 
Збудником захворювання є бактерії роду Xanthomonas, представники якого вражають більше 400 видів рослин. Патогени вражають всі органи соняшника в усіх фазах росту рослин.
 
При висіванні зараженого насіння у багатьох проростків їх прикоренева частина і коріння буріють і відмирають, сходи соняшника частково гинуть, приводячи до прорідженості посівів. У заражених рослин на листках, починаючи з країв, утворюються бурі некротичні плями, оточені хлоротичним ореолом.
 
Такі ж некротичні темно-коричневі плями з'являються на черешках і стеблах. Характерною ознакою захворювання є розтріскування, виразка і загнивання стебел. Стебло розтріскується частіше в поздовжньому напрямку, стає ребристим і жорстким, іноді порожнистим, висота і діаметр стебла зменшуються.
 
Судинна система у заражених рослин також набуває бурого забарвлення, при натисканні з неї випливає сіра слизова бактеріальна маса. Саме ураження судинної системи, в якому беруть участь як токсичні речовини патогена, так і високомолекулярний полісахарид, який призводить до закупорки судин і в кінцевому підсумку до в'янення рослин, є основною причиною загибелі рослин соняшника.
 
Бактерії вражають також кореневу систему, найчастіше з кореня, який при цьому буріє, некротизується, загниває і в результаті відмирає. Ріст кореневої системи припиняється, що призводить до прояву водного дефіциту і в'янення рослини. У більш пізні фази розвитку соняшника через ураження судинної системи кошики утворюються недорозвинені, значно менші в діаметрі, гофровані.
 
Вони передчасно дозрівають і всихають, при цьому повноцінне насіння утворюється тільки з краю кошика, а ближче до центру формуються щупле, дрібне, часто буре насіння з низькою схожістю.
 
Саме заражене насіння і рослинні залишки є головними джерелами інфекції.
 
До профілактичних заходів боротьби з бактерізом соняшника належать:
 
  • У жодному разі не завозити насіннєвого матеріалу із заражених зон країн поширення захворювання. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити лише із територій, які ретельно обстежували протягом сезону вегетації та визнали вільними від збудника.
  • Здійснювати обов'язковий карантинний догляд та лабораторні експертизи завезеного насіннєвого матеріалу.
  • Для своєчасного виявлення захворювання проводити обстеження посівів у фазі двох-чотирьох справжніх листків та у фазі цвітіння кошика. В разі виявлення бактеріального опіку запровадити особливий карантинний режим та негайно вибракувати, викопати й спалити рослини. 
  • Після викопування здійснити дезінфекцію ґрунту, інвентарю, технічних засобів препаратами згідно з "Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні".

 

Також проти бактеріальних хвороб соняшнику ефективними заходами є:
  • знищення рослинних решток,  дотримання сівозмін, оптимальні строки сівби; протруєння насіння;
  • вирощування стійких сортів;
  • дотримання просторової ізоляції не менше одного кілометра;
  • боротьба з бур'янами, резерватами інфекції
 
Успішним є використання стійких сортів і насіння, вільного від збудника, а також раннє обприскування інсектицидами для зменшення кількості популяції переносників.
Схожі матеріали:

Звітність відділу фітосанітарного аналізу за листопад

Звітність відділу фітосанітарного аналізу за листопад
1340 Ассауленко В.А. 2018-12-03
За листопад 2018 року фахівцями Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії в результаті проведеної фіто ...

Звітність відділу фітосанітарного аналізу за першу декаду грудня

Звітність відділу фітосанітарного аналізу за першу декаду грудня
1370 Ассауленко В.А. 2018-12-10
За першу декаду грудня 2018 року фахівцями Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії в результаті пров ...
Обговорення