Вірус некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія

З метою виконання фітосанітарних вимог в міжнародній торгівлі з країнами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), необхідне підтвердження щодо встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів. 
 
Рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 30.11.2016 р. №157 (далі Рішення  № 157)  введені Єдині карантинні фітосанітарні  вимоги, пред’явлені до підкарантинної продукції і  підкарантинних об’єктів на митному кордоні та на  митній території  ЄАЕС. 
 
Відповідно до Рішення №157 об’єкти регулювання (коренеплоди) за кодами УКТЗЕД (0706, 0709, 1214, 1212 91) повинні походити із місць виробництва або виробничої ділянки, вільних від віруса некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beet necrotic yellow vein benyvirus). 
 
Тому на даний момент Херсонська обласна фітосанітарна лабораторія надає послуги щодо проведення експертиз об’єктів регулювання на основі імуноферментного аналізу на виявлення вірусної хвороби «Вірус некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beet necrotic yellow vein benyvirus)» для встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованого шкідливого організму.
 
Увага!!! Точна ідентифікація збудника хвороби  ризома́нія буряка́ ( Beet necrotic yellow vein furovirus) проводиться лише у лабораторних умовах.  У разі підозри зараження рослин   регульованим  шкідливим  організмом  просимо Вас звернутися до Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії  за адресою:
 
м. Херсон, вул. Грецька (Леніна) 40,  тел. (0552) 49-03-02;  (0552) 49-30-80.
 

Вірус некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beet necrotic yellow vein furovirus)

 
Ризоманія буряка ( Beet necrotic yellow vein virus)-  небезпечна вірусна хвороба цукрових буряків, яка викликається вірусним збудником Beet necrotic yellow virus.
 
Переносником вірусу є гриб Polymyxa betae, який поширюється інфікованим ґрунтом, з водою, рослинними рештками, інвентарем, при транспортуванні коренеплодів із заражених територій (бульб картоплі, саджанців, цибулин). Вірус розвивається в гіфах гриба.
 
Пожовтіння жилок листя цукрових буряків унаслідок ураження ризоманією

Патоген має високу життєздатність, яка зберігається протягом багатьох років. Значно сильніше  хвороба прогресує при високій температурі та надмірній вологості. У відносно сухому ґрунті ризоманія виявляється значно рідше.
 
Розвиток хвороби посилюється при нейтральній або слабко лужній реакції ґрунту.
 
Симптоми ризоманії на коренеплодах
 
Симптоми ризоманії на коренеплодах

 

Шкодочинність ризоманії проявляється у зниженні маси коренеплодів у 10—15 разів, значно меншому виходу цукру, погіршенні технологічних якостей сировини, зменшується вміст води, сухих речовин, загального та a-амінного азоту, підвищується лужний коефіцієнт і кількість натрію, калію, кальцію. Втрата врожаю може сягати від 50–80%. 
 
Зовнішні ознаки ризоманії: листя хворих рослин у ранню фазу розвитку прозоре — від блідо-салатно-зеленого до лимонно-жовтого кольору, центральні листки мають подовжені черешки та звужені листкові пластинки; спостерігається пожовтіння жилок листків.
 
 
Втрачається тургор листя навіть за умов достатнього забезпечення вологою, рослини стають пониклими та помітно сильно відстають у рості. У другій половині вегетації на листках з’являється побуріння судин з подальшою появою некрозів.
 
Однак типові ознаки на листках зустрічаються дуже рідко, в більшості випадків вони відсутні, тому польова діагностика за симптомами на листках ускладнена.
 
 
Найяскравіші симптоми хвороби проявляються на коренеплодах, і через це ризоманія називається ще «бочкуватістю, або бородатістю коренеплодів». Під час огляду уражених рослин видно: коренеплоди мають розростання бічних корінців (ризоїдів) на невеликій ділянці коренеплоду ближче до хвостової частини або на всій його поверхні; наприкінці вегетації вони набувають темно-коричневого кольору. При цьому форма коренеплоду не змінюється.
 
На поперечному розрізі коренеплоду можна спостерігати забарвленість провідних судин — від блідо-жовтого до темно-коричневого кольору. Ризоманія являє собою серйозну загрозу також під час зберігання коренеплодів.
 
Відбувається повна некротизація і здерев’яніння провідної судинної системи, внаслідок чого коренеплоди стають більш зів’ялими. Кагатна гниль на уражених ризоманією рослинах може розпочатись як із внутрішніх, так і з зовнішніх тканин.
 
Кагатна гниль на уражених ризоманією  корнеплодах   
 
За симптомами кагатна гниль, що спричинена ризоманією, дуже схожа на некроз судин (збудники — види грибів Fusarіum). У цьому випадку ураження відмирають переважно центральні судини, гниль розпочинається із внутрішніх тканин.
 
Кагатна гниль, спричинена грибами Fusarіum  
 
Одним з основних шляхів розповсюдження ризоманії є транспортування із заражених територій бульб картоплі, штеклінгів цукрових буряків, саджанців, цибулин, ґрунту тощо. Підтвердженням цьому є той факт, що більшість вогнищ ризоманії виявлено вздовж великих автошляхів і залізничних доріг. 

 
Ризоманія відноситься до списку А-2 «Переліку регульованих шкідливих організмів» та має статус карантинного організму обмежено поширеного на території України. Вперше її виявили співробітники ІЦБ УААН у 1997 р.. Ураження цукрових буряків ризоманією призводить до істотних втрат урожаю та цукристості коренеплодів.
 
Тому розробка захисних заходів на інфікованих площах і вивчення особливостей реакції нових сортів і гібридів цукрових буряків, стійких проти ризоманії, сприятимуть обмеженню поширення вірусу некротичного пожовтіння жилок буряку. 
 
Фітосанітарні заходи захисту: заборона ввезення зараженого садивного матеріалу і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Карантинне інспектування та фітосанітарна експертиза завезеного імпортного матеріалу.
 
При виявлені вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. Впровадження толерантних до ризоманії гібридів цукрового буряку. Основна увага в боротьбі з цим захворюванням відводиться селекційно-генетичним методам.
 
Для зниження шкодочинності хвороби рекомендовані заходи, що підвищують біологічну активність ґрунту: внесення органічних добрив, вирощування проміжних культур, дотримання рекомендованих систем сівозмін та обробки ґрунту.
 
Необхідно належним чином підтримувати структуру ґрунту, не допускати заболочування полів, проводити глибоке розпушування після зливових дощів, забезпечувати збалансоване живлення рослин.
Схожі матеріали:

Сажка картоплі (Thecaphora solani)

Сажка картоплі (Thecaphora solani)
1951 Коковіхіна О.С. 2019-02-18
Thecaphora solani (син. Angiosorus solani) – вид грибів з роду Thecaphora, який викликає сажку картоплі. Даний вид поширений в Анд ...

Привітання з 8 березня

Привітання з 8 березня
1847 Адміністратор 2019-03-06
Привітання з 8 березня від колективу Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії
Обговорення